День високого мистецтва та смаку – Міжнародний день театру.

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність МІТ, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

Перші театри 
Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Український театр 
Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).
Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).
Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.
У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.
Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Якщо ж заглибитися в історію самого театру та інші його нюанси, то багато що викличе велике здивування. Отож, підбірка цікавих театральних фактів.В античному грецькому театрі була людина — рабдух — яка палицею била тих, хто особливо буянив і заважав іншим глядачам дивитися виставу.

 В одному із театрів Іонії був особливий ряд для одноруких воїнів. Перед ними — ряд для лисих рабів. Здогадайся, яким чином аплодували воїни? Вони ударяли по лисинам рабів.

Початково акторами у грецькому театрі були винятково чоловіки. Вони могли грати по кілька ролей, жіночі в тому числі, використовуючи маски та костюми.

  У римському театрі з'явилася завіса, яка не розходилася в сторону і не піднімалася доверху, а опускалася донизу у спеціальну щілину в підлозі.

Мельпомена — муза трагедії, театральна муза. Вона одна із 9 дочок Зевса і Мнемосіни. Її зображували високою жінкою у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці та мечем або палицею в іншій.

Любіть театр і  відвідуйте його! Це дуже добре. Театр має виключно важливе етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку і розширенню кругозору людини.